о. Ігор Посоленик народився 10 лютого 1991 року в місті Дрогобич, Львівської області – місті, яке славиться своїми видатними постатями, зокрема Іваном Франком, що також навчався у школі, де розпочав свій освітній шлях о. Ігор.

З ранніх років він виявляв великий інтерес до музики та духовного життя. Як вихованець Дрогобицької музичної школи та учасник дитячого церковного хору при монастирі святих Петра і Павла отців Василіян, він також виконував обов’язки помічника ведучого радіопрограми «Через Марію до Ісуса» на місцевому радіо «Алсет».

У 2004 році о. Ігор став членом Вівтарної Дружини при парафії святих Петра і Павла, а з 2008 року долучився до спілки християнських аніматорів, де активно організовував церковні та патріотичні заходи, літні табори й проєкти, такі як «Веселі канікули з Богом». У 2006 році о. Ігор вступив до Коледжу статистики, обравши спеціальність «економіка статистики» на стаціонарній формі навчання. У 2008 році, за рекомендацією о. Дмитра Григорака, ЧСВВ, Апостольського адміністратора Бучацької єпархії, він розпочав навчання в Івано-Франківській Духовній Семінарії, що стало визначальним кроком у його духовному зростанні та покликанні. З 2013 по 2015 рік о. Ігор активно долучався до парафіяльних місій та реколекцій, а також здійснив пасторально-місійну поїздку до Казахстану.

Він є випускником духовної семінарії та магістром філософії Івано-Франківського Університету імені Короля Данила Галицького. Завдяки стипендії Конгрегації Східних Церков продовжив навчання у Папському Урбаніанському Університеті на факультеті місіології. У 2018 році о. Ігор захистив ліцензіатську працю на тему «Пасторальний розвиток праці з молоддю в УГКЦ». Під час навчання у Папській Колегії Святого Йосафата брав участь у колегіальному хорі та працював у редакційній колегії журналу «ALMA MATER».

8 січня 2020 року о. Ігор отримав ієрейські свячення, а вже 27 червня того ж року був призначений душпастирем парафії «Церква Святих Новомучеників і Блаженних Українського Народу» у місті Чортків.

З 8 серпня 2021 року о. Ігор здійснює своє служіння в Грецькому Екзархаті як душпастир для українців. Він також періодично відвідує громади у Салоніках та Патрі, сприяючи духовному зростанню та згуртованості української громади в Греції.

 

Представники української громади Афін зустрічають свого Патріарха на летовищі Елефтеріоса Венізелоса

У вересні 2023 року в місті Неа Макрі, неподалік від Афін, відбувся черговий з’їзд східних католицьких єпископів Європи, який щорічно організовує Рада Єпископських Конференцій Європи (CCEE, Consilium Conferentiarum Episcoporum Europae).

Щоб краще зрозуміти значення цього з’їзду, важливо розглянути історію, завдання та основну місію Ради Єпископських Конференцій Європи.

CCEE — це організація, що об’єднує єпископські конференції країн Європи з метою сприяння співпраці між католицькими єпископами та конференціями на континенті. Її завдання полягає у координації спільної діяльності єпископів для обговорення актуальних питань Церкви та суспільства, а також у поширенні католицьких цінностей у Європі.

Основні функції CCEE

1. Сприяння єдності між єпископами Європи
Організація забезпечує платформу для обміну досвідом та вирішення спільних викликів, з якими стикаються католицькі церкви Європи.

2. Розгляд ключових питань суспільного та церковного життя
CCEE активно займається обговоренням проблем, пов’язаних із секуляризацією, етикою, правами людини, сімейними цінностями, а також міжрелігійним та екуменічним діалогом.

3. Зв’язок з іншими церковними та міжнародними інституціями
Рада співпрацює з Ватиканом, міжнародними церковними структурами, Європейським Союзом та Радою Європи, сприяючи діалогу між Церквою та суспільством.

Місія CCEE полягає в об’єднанні зусиль католицьких церков Європи для вирішення актуальних викликів сучасності.
Щорічні з’їзди сприяють комунікації між єпископами, обговоренню ключових тем і пошуку спільних рішень.

Історія та завдання Ради Єпископських Конференцій Європи

Рада Єпископських Конференцій Європи (CCEE) була заснована у 1971 році. Її членами є голови національних єпископських конференцій з усіх європейських країн, включно з тими, де існує лише одна дієцезія. Очолює Раду президент, якого обирають на визначений термін, разом із кількома віце-президентами.

CCEE регулярно організовує зустрічі, форуми та з’їзди, під час яких єпископи обговорюють ключові питання католицької церкви в Європі та шукають спільні рішення.

Серед основних тем, які обговорюються останнім часом, є:

• Роль Церкви у секуляризованому суспільстві,
• Захист релігійної свободи,
• Допомога біженцям,
• Соціальна справедливість.

Особливу увагу приділено війні в Україні та ролі католицьких церков у підтримці постраждалих від конфлікту.

З’їзди східних католицьких єпископів Європи

Ці зустрічі виникли як частина глобальних зусиль Католицької Церкви, спрямованих на зміцнення взаємодії між різними обрядами та церковними традиціями. Перші зібрання відбулися після Другого Ватиканського Собору (1962–1965), коли Церква відкрила нові можливості для міжцерковного діалогу та співпраці між латинським і східними обрядами.

З’їзди східних католицьких єпископів були започатковані для вирішення таких викликів, як:

• Збереження ідентичності в різних культурних контекстах;
• Підтримка вірних у діаспорі;
• Обговорення соціальних та політичних проблем, що стосуються вірян східних обрядів, особливо в умовах воєн і переслідувань.

Ці зустрічі стали платформою для зміцнення зв’язків між Церквами, обміну досвідом та пошуку шляхів вирішення спільних викликів.

Ідею регулярних з’їздів єпископів східних обрядів підтримували різні папи, зокрема Папа Павло VI та Папа Іван Павло II, які наголошували на важливості єдності в різноманітності обрядів Католицької Церкви. Перші такі зібрання були покликані сприяти розробці спільної стратегії для вирішення питань, пов’язаних із роллю Церкви у сучасному світі.

Сьогодні ці зустрічі сприяють кращій комунікації між східними католицькими церквами різних країн і зміцненню їхніх позицій у глобальній Католицькій Церкві.

З’їзд у Греції: ключові теми

Головною темою засідань у Греції стала роль християнської сім’ї в сучасному світі та виклики, з якими стикаються Східні Католицькі Церкви. Особливу увагу було приділено війні в Україні, яка щодня приносить нові страждання та рани не лише українському народові, але й усьому світові.

Також учасники обговорювали питання:

• Збереження традиційних християнських цінностей;
• Роль сім’ї в суспільстві;
• Відповідь Церкви на виклики війни.

Участь України та ключові акценти

З України на з’їзді були присутні 19 єпископів, зокрема Глава УГКЦ Блаженніший Святослав Шевчук, який став одним із доповідачів.

У своїй промові Блаженніший Святослав наголосив на важливості церковної підтримки українських сімей, які постраждали від війни. Він також окреслив роль Церкви у допомозі українським переселенцям, що знайшли прихисток за кордоном, зокрема й у Греції.

Блаженніший підкреслив, що війна в Україні:

• Змінює геополітичний ландшафт;
• Ставить нові виклики перед Церквою, яка має надавати духовну й соціальну підтримку своїм вірним у ці складні часи.

На початку зустрічі з привітальним словом виступили єпископ Мануїл Нін, апостольський екзарх для католиків візантійського обряду у Греції, та Ян Р. Павловські, апостольський нунцій у Греції.

Владика Мануїл зазначив:

«Наш екзархат, що був спочатку грецьким, сьогодні, через сто років, є екзархатом — справжньою Церквою, яка вже не є тільки грецькою. За останні п’ятдесят років вона поповнилася двома іншими етнічними, а головне церковними реаліями, які збагатили й продовжують збагачувати її, а саме: вірними халдейської традиції з Іраку й Сирії та українськими вірними візантійської традиції».

Під час зустрічей значну увагу приділили інтеграції українських переселенців у нові громади, а також духовній підтримці військових і сімей, що залишилися в Україні. Єпископи з різних країн Європи активно долучалися до обговорень і ділилися своїм досвідом щодо підтримки сімей та громад.

Особливе місце на з’їзді було відведено спільній молитві за мир в Україні. 18 вересня в Афінах, у храмі Пресвятої Трійці, відбулася урочиста Літургія за участі єпископів та духовенства. Під час богослужіння всі присутні молилися за завершення війни, відновлення справедливості та зцілення тих, хто постраждав від військових дій. Серед вірних була присутня українська громада, яка вже понад 25 років молиться та веде активну діяльність у цьому храмі й у грецькому екзархаті.

Днем раніше, 17 вересня, Блаженніший Святослав під час недільної Служби Божої, яку звершував для української громади, подякував українцям за 25 років геройського свідчення віри в Бога і любові до Батьківщини.

«Всі дивуються: звідки в українців та сила, мужність і стійкість? Від Христових слів про віру в Бога і готовність до повної самопожертви, — наголосив архиєрей. — Віддаси своє життя за Бога і Україну — врятуєш свою душу і свій народ. Сьогодні вчителями цієї істини Христового хреста є для нас наші мужні воїни-захисники».

Блаженніший також згадав перші миті церковної громади, яка вперше численно зібралася на святкування Великодня 25 років тому. Незважаючи на всі труднощі та перешкоди, з якими тоді стикалися українські емігранти, «Господь Бог явив силу свого воскресіння у цій маленькій громаді».

Предстоятель зазначив, що присутні на Літургії єпископи прибули з України, яка сьогодні стікає кров’ю та плаче. Серед них були владика Василь Тучапець із Харкова та владика Михайло Бубній з Одеси.

«Ми сьогодні вам кажемо: Україна стоїть! Україна бореться! Україна молиться! Але просимо вас тут, у Греції: не здайте вашого фронту ворогам, які прагнуть стерти з лиця землі наш народ, його культуру, мову, віру в Бога. Боріться за те, щоб не розчинитися й не асимілюватися в цьому великому морі грецької культури, де ми сьогодні перебуваємо. Бережіть своє!» — звернувся до українців Глава Церкви.

«Ми переможемо нашого ворога! Силою любові до Батьківщини здобудемо волю й незалежність для нашого народу! Я вірю, що всі ми повернемося додому, щоб разом святкувати перемогу. Я всіх вас чекаю в Києві, у нашому Патріаршому соборі Воскресіння Христового. Ми віримо, що Господь Бог благословлятиме той народ, який Його не соромиться перед іншими народами світу», — звернувся Блаженніший Святослав до української громади у Греції.

Після Архиєрейської Божественної Літургії Блаженніший Святослав разом з українськими єпископами, душпастирями та владикою Мануїлом Ніном, апостольським екзархом для греків католиків візантійського обряду, зустрівся з українською громадою.

Також владика Богдан Дзюрах, екзарх для українців у Німеччині та Скандинавії, на з’їзді східних католицьких єпископів Європи в Неа Макрі виголосив доповідь на тему «Відповідь Католицької Церкви в Європі на трагедію російської війни проти України».

У своїй промові владика наголосив:

«Тисячі українських сімей втратили свої домівки, живуть у страху та стресі. Багато родин розділені, а чоловіки залишаються на фронті».

Єпископ підкреслив значну солідарність країн Європи, зазначивши: «Близько 80% українських біженців були прийняті у приватні родини, а не в табори для біженців». Владика Дзюрах висловив глибоку вдячність європейським народам та католицьким громадам, які надали допомогу українцям у цей складний час.

Окремо він згадав діяльність робочої групи «Католицька відповідь для України» (CR4U), створеної в березні 2022 року для координації гуманітарної допомоги постраждалим у країнах Європи. Ця ініціатива об’єднує провідні католицькі організації, такі як «Карітас» і Єзуїтська служба біженців, які координують свої дії для допомоги як українцям в Україні, так і тим, хто знайшов притулок за кордоном.

Протягом п’яти днів робочих зустрічей, дискусій та обговорень, єпископи мали можливість не лише офіційно обговорювати важливі питання під час конференцій, але й під час перерв ділитися особистим досвідом праці та викликами, що пов’язані з війною.

Сьогодні майже немає країни, куди б не приїхали українці, і кожен у сучасних викликах цього часу має ту чи іншу дотичність до українського народу. Саме тому з’їзд східних католицьких єпископів Європи, що відбувся в Неа-Макрі, мав важливе значення не тільки для української громади в Афінах, але й для українців по всій Європі.

Така зустріч стала нагодою об’єднатися, почути голос правди й спільно піднести молитви до Господа, який вислуховує кожну молитву:

«Бо де двоє або троє зібрані в Моє ім’я, там Я серед них». (Мт. 18:20).

Ці слова Ісуса Христа стосуються сили спільної молитви й присутності Бога серед віруючих, особливо серед єпископів, які є намісниками апостолів. Сьогодні вони особливо актуальні, адже підкреслюють важливість зібрань у християнській спільноті, навіть якщо група є невеликою.

Христос також обіцяє:

«І все, чого в молитві попросите з вірою, отримаєте». (Мт. 21:22).

З’їзд східних католицьких єпископів Європи, що відбувся в Греції, був спрямований на зміцнення єдності Церкви та пошук пастирських рішень для сучасних викликів, таких як війна, міграція та екуменізм.

Захід завершився обговоренням подальших кроків для поглиблення співпраці між єпископами різних країн, а також підготовкою до майбутніх зустрічей.

Ми віримо і сподіваємося, що з Божою допомогою ці зустрічі сприятимуть вирішенню багатьох глобальних проблем, які приносять людські страждання, і наблизять мир не лише в Україні, але й в усьому світі.

Світлини: Ірини Літвін, Ірини Квілінг.