Історія родини Мадзапета, що простягається від Криту до Львова, сповнена таємниць, пробілів та нез’ясованих питань, які охоплюють століття. Від XV до XVIII століття ця родина відігравала важливу роль у львівському суспільстві, перш ніж її сліди загубилися у вирі історичних подій регіону. Життя родини у Львові було зафіксоване у дисертації українського історика Ігоря Лильо.

Зустріч головної редакторки «Вісника-Ангеліафороса» Галини Маслюк-Какку з грецьким виноробом Стеліосом Захаріудакісом, який особливо цікавиться історією краю та корінням критян, що досягли успіху за кордоном, стала приводом для нашої зустрічі в Іракліоні з відомим політиком Стеліосом Емм. Мадзапетакісом. Він сам провів дослідження родоводу своєї родини. Перехресне зіставлення наявної інформації підтвердило, що нащадки родини Мадзапета досі живуть на Криті, таким чином знову об’єднавши втрачену нитку, яка з’єднує минуле з теперішнім.

Це відкриття закликає нас переписати історію, спираючись на архіви, що зберігаються у Венеції, які, хоч і відомі, залишаються недослідженими. Ці архіви, можливо, містять ключі до розкриття деталей шляху родини від Криту до Львова та її подальшого зникнення. Усі ознаки підтверджують, що сучасні Мадзапети з Криту мають спільне коріння з Мадзапетою та його нащадками у Львові, і подальше дослідження венеціанських архівів може заповнити прогалини їхньої багатовікової історії.

 

Сучасні покоління родини Мадзапетів

 

Стіліанос Еммануїл Мадзапетакіс (1940 р.н.) — грецький фармацевт і політик. Народився в Іракліоні 25 вересня 1940 року. Він є пенсіонером-фармацевтом, продовжуючи 75-річну сімейну традицію. Служив депутатом від Іракліону з 1989 по 1993 рік та з 2000 по 2007 рік. Активно займався питаннями охорони здоров’я (був доповідачем більшості фармацевтичних законопроєктів), діаспори, а також розвивав тісні відносини з Китаєм, відіграючи важливу роль у просуванні та експорті критської оливкової олії.

У 2007 році він відійшов від політики і відтоді займається переважно культурними питаннями, активно співпрацюючи з Музеєм Нікоса Казандзакіса, де обіймав посаду президента до січня 2017 року. Разом із дружиною, Мірандою Папахадзі, вони мають двох синів: Маноліс — хімік, керівник дослідницького центру в Лісабоні, та Панайотис — на керівній посаді у банку Piraeus.

 

Еммануїл Ст. Мадзапетакіс (30 листопада 1905 – 7 квітня 1971), син Стиліаноса, лікаря та депутата в період Критської держави, і Фотіні, був грецьким фармацевтом і політиком. Народився в Амбелузо Іракліону в 1905 році та навчався на Фармацевтичному факультеті Афінського університету. Працював як фармацевт. Був головою Фармацевтичної спілки та Кооперативу фармацевтів. Двічі обирався депутатом від Іракліону з партією Союз Центру у 1961, 1963 і 1964 роках. Реагуючи на політичну напруженість, у 1967 році заявив, що не братиме участі у виборах, які зрештою не відбулися через встановлення диктатури.

Його впливові втручання стосувалися питань фармацевтичної професії, промислового розвитку краю, а також суспільних питань, як, наприклад, його відома, наполеглива і ефективна інтервенція до предстоятеля Критської церкви щодо проведення релігійної церемонії на похороні Н. Казандзакіса.

Був одружений з лікаркою-мікробіологом Меропі Лідакі (1905–1989), мав доньку і двох синів. Його син, Стиліанос Емм. Мадзапетакіс, служив також депутатом після диктатури, з партіями Нова Демократія та ПАСОК, а Нікос протягом багатьох років обіймав посаду муніципального радника та віце-мера Іракліону. Помер в Іракліоні 7 квітня 1971 року.

 

Стиліанос Нік. Мадзапетакіс або Мадзапетас (1850–1935), нащадок історичної родини з Месари, Іракліон, Крит, у віці лише 16 років брав участь у революції 1866–69 років під керівництвом Михаїла Корака.

Він вивчав медицину в Афінському університеті, який закінчив у 1874 році, після чого пройшов стажування в Університеті Hôtel-Dieu у Парижі та працював лікарем у Кастамоні, Понт. Був поліглотом і добре освіченим, що робило його типовим представником медичного філософа того часу. Повернувшись у 1878 році, застав Месару у стані повного безладдя.

Він був важливим політичним і громадським діячем в окрузі Іракліону, надавав численні послуги своєму краю, особливо регіону Месари. Неодноразово обирався депутатом Критської держави, а його маєток Мадзапетакіса, відомий як «Башта» в Амбелузо, став прихистком і місцем гостинності для всіх, як зазначається в історії медицини.

Автор праці «Внесок в історію Криту під час революції 1878 року», виданої в Іракліоні в 1904 р.

Ігор Лильо. Греки на території Руського Воєводства у XV–XVIII ст. Монографія

Родина Мадзапетів. Грецькі портрети зі Львова