Дорогий читачу,

другий випуск “Вісника-Анґеліафороса” не переобтяжений святковістю. У ньому багато дат, фактів, подій і архівних документів.У цьому числі “Вісника” є представлено багато видатних особистостей, думка яких, на наш погляд, буде особливо цінною і цікавою для нашого читача. Ми не оминули й найважливіші події, які відбулися в середовищі української діяспори, адже це родина, турботами якої ми живемо цілий рік. Цьогоріч ми концентруємося на спростуванні міфів, які продукує у світі північний сусід України, не шкодуючи ні сил, ні грошей. Багато людей дихнули би вільніше, якби мали доступ до правдивої інформації. Саме задля висвітлення Правди – не лише минулого, сьогодення, але й заради майбутнього, докладаємо зусиль, навіть якщо це є краплею в морі російської дезінформації. Щиро віримо, що наші краплини зіллються в якийсь момент в потужний океан, хвилі якого зметуть зі свого шляху віковічні нашарування брехні та інтриг.Незаангажовані історичні дослідження, базовані на відкритих архівних документах, спроможні показати світові, як довго, протягом цілих століть, може жити сфабрикована неправда чи спотворена дійсність. Як вперто можна підживлювати і розвивати вигідну комусь неправду, переконуючи цілі покоління різних країн у спотвореній, здеформованій реальності. Розрахунок на природну реакцію пересічного споживача простий – “ну не можуть же так довго всі брехати”. Можуть!Саме так створено один з міфів: століттями нам насаджують кривотлумачення щодо виселення греків з Криму і появи на узбережжі Азовського моря міста Маріуполя з навколишніми грецькими поселеннями. Дата заснування міста, безумовно, – велика подія. Але запитаймо себе, чи цю дату слід відзначати гучними концертами, як це робиться, чи може варто відзначати історичними конференціями в пошуках істини? Ось питання. На наше глибоке переконання слово повинно бути за істориками, які би представили свій незаангажований науковий аналіз першоджерел, що знімає німб доброчесності з російської імператриці, німкені Катерини ІІ, і зовсім розвінчує месіанську роль митрополита Ігнатія. Однак породжений свого часу політичною доцільністю міф продовжує жити і поширюватися у різних середовищах. А тим часом чисельні гучні урочистості та, навіть, статті, видання, пам’ятники продовжують утверджувати та закарбовувати у свідомості людей цей міф, такий далекий від правди.У цьому полягає суть гібридної інформаційної війни, яка, як корозія, і сьогодні продовжує роз’їдати уми людей, яких спонукають вірити і навіть масово ставати на захист фейкових міфів, створених РФ на потіху нездорових амбіцій самої Росії та окремих людей, в руках яких опинилися віжки управління державами. Ницість породжує зухвалість. І в так зване “повернення Криму додому” (себто в лоно РФ), яке потужно рекламують і для внутрішнього, і для зовнішнього використання, повірило майже все населення Греції, за винятком окремих фахівців. Саме вони добре знають, що Крим був під юрисдикцією РФ не більше ніж три десятки років за останні століття, і що це єдина країна, яка зовсім не може претендувати на приєднання півострова до складу своїх земель. Це “ісконно” НЕ їхня земля!Аналогічна ситуація склалася й щодо створеного міфу, пов’язаного з Другою світовою війною. Дилема – чи Україна, підтакуючи своєму віковічному “старшому брату”, вовку в овечій шкірі, повинна святкувати 9 травня перемогу у Великій вітчизняній війні Радянського Союзу чи, зазнавши найбільших втрат, разом з усім світом, запалити 8 травня свічку, вшановуючи пам’ять мільйонів жертв нацизму?Ще одна інформаційна блокада, яку ми намагаємося “прорвати” – це правда про те, як радянський режим, однаково злочинний щодо до всіх національностей, систематично винищував греків. Ми переймаємося проблемою репресованих та безневинно розстріляних греків, громадян Грецької Республіки, під час «Великого терору» – масштабної кампанії масових репресій громадян, що була розгорнута в СРСР у 1937–1938 рр. з ініціативи її керівництва. Цю тему ми, Асоціація українських громадських організацій “Українсько-Грецька Думка» у співпраці з Союзом греків України, актуалізуємо з метою повної реабілітації пам’яті невинно закатованих греків, а також порушуємо питання пошуку родичів зниклих безвісти грецьких громадян на просторах кривавої радянської імперії. Клопочемо про встановлення меморіяльної дошки з іменами загиблих у Національному історико-меморіяльному заповіднику “Биківнянські могили”, як це зробили уряди інших країн. Грецьке суспільство має право дізнатися правду, і нарівні з іншими народами засудити злочини комуно-сталінізму.На цій хвилі ми започаткували новий проєкт “Моя родина”, в якому наші читачі зможуть поділитися болючими історіями своїх родин, які постраждали від штучного Голодомору, “великої чистки” чи вже в часи радянського застою. Адже ці втрати залишили родинам травми, закодовані в ДНК нації. Про це свідчать неослабні намагання окремих представників чи груп українського та грецького народів донести світові правду про злочини, скоєні проти них.Ми сподіваємося, що це число “Вісника-Анґеліафороса” виправдає високу оцінку, яку ми отримали після першого випуску річного видання, адже ми чутливо відгукнулися на запит щодо висвітлення окремих тем. Ми намагалися представити людей, які з наснагою продовжують розбудовувати тисячолітні українсько-грецькі стосунки, митців, для яких древньогрецька цивілізація стала відправною точкою в їхній творчості, науковців, багаторічна праця яких із вивчення першоджерел вилилася у неймовірні теорії, яким ще належить пройти випробування у науковому середовищі. Деякі матеріяли, однак, не змогли потрапити до цього випуску та ще чекають свого часу. Але ми обов’язково їх опублікуємо, бо вони є дуже важливими, оскільки досліджують прадавні стосунки України та Греції, що стали тим дороговказом, який крізь століття веде наші народи з такими подібними долями та прагненнями до звільнення від ярма будь-якого поневолення.У 1919 році до Греції приїхала Дипломатична місія молодої Української Народної Республіки, проголошеної Директорією. Перше, що зробив Федір Матушевський, очільник місії, – випустив “Вісник-Анґеліафорос”, аби “пробити” блокаду пропаганди та інформувати Європу про столітні прагнення українського народу до звільнення від насильницьких “обіймів” Російської імперії та розбудови держави на своїй, Богом даній землі.З особливим хвилюванням я прочитала минулого року статтю архівіста з Одеси Лілії Білоусової, в якій йшлося про діяльність цієї місії в Греції понад сто років тому і про створення вісника з такою назвою. Двадцять років тому ми, не
знаючи цих історичних подій, започаткували свій вісник і, за дивним збігом обставин, дали йому таку саму назву. Факт другого народження в Греції “Вісника-Анґеліафороса”, є справжнім і чудом, і підтвердженням спадкоємності та невми-
рущості кращих українських ідей і традицій.З великою вдячністю хотіла би подякувати всім, хто доклав зусиль, щоб цей випуск був таким досконалим, яким Ви його бачите, зокрема, Іоаннісу Петрохілосу, Герасімосу-Ніколаосу Бугасу, Ірині Ключковській, Юрію Мосенкісу, Миколі Корецькому, о. Андрію Твердохлібу, Ганні Василець, Лєні Хіміч, Лесі Неделчевій.На особливу подяку заслуговує вся редакційна команда Вісника, яка невтомно і з натхненням виконує найрізноманітнішу роботу, починаючи від першої букви і закінчуючи поширенням альманаху по всьому світу.
Приємного читання бажаю нашим читачам, від яких з нетерпінням очікую вражень і пропозицій.

Галина Маслюк
головна редакторка “Вісника-Анґеліафороса”,
голова Асоціації української діаспори в Греції “Українсько-Грецька Думка”,
членкиня Ради директорів Світового Конґресу Українців

читайте в номері:

У К Р А Ї Н С Ь К А   Д І А С П О Р А

Світовий Конґрес Українців 2018: Нова доба. Нові виклики. Нові рішення.

XI Світовий Конґрес Українців. Київ, листопад 2018 р.

Не може мати Бога за батька той, хто не має Церкву за матір. о. Андрій Твердохліб

Жовтнева «Одіссея» Руслана Теліпського в Греції. Вікторія Тимчишин

Юрій Вішневський: Коли почалася війна, я збирався іти на фронт

«Зорепадом летять роки». Історія 20-ліття. Галина Борик

Традиції нашої школи. Ірина Пясецька, Вікторія Тимчишин

Г О Л О Д О М О Р – Г Е Н О Ц И Д

Лемкін проти радянської одержимості. Нікос Лігерос
Росія та відтінки червоного. Нікос Лігерос
Визнання Голодомору геноцидом: міжнародні конвенції, договори та судові рішення. Висновки Лемкіна підтверджуються. Богдан Футей

Т О Ч К А   З О Р У

Верховенство права і судова незалежність. Богдан Футей Долаймо комплекс меншовартості. Микола Тимошик Криве дзеркало російської пропаганди. Олекса Підлуцький

У К Р А Ї Н А – С В І Т

Надiйний партнер – запорука спiльного успiху. Ірина Ключковська, Олена Мицько
Хроніки реалізації програми «Освітні зустрічі» в Греції. Ірина Салига, Оксана Селепій

Т В О Р Ч І С Т Ь  v s  В І Й Н А

Марк і Марічка Марчики: «Нашим проектом Balaklava Blues ми намагаємося не дати людям забути, що в Україні війна»

Т В О Р Ч І С Т Ь

Олег Короташ

Валентина Бачал

Анастасія Кондратюк

Юліана Драб

Вікторія Бричкова–Абу Кадум

І С Т О Р І Я

Надзвичайна дипломатична місія УНР в Греції: інформаційна війна за Україну на сторінках афінських часописів (1919–1920). Лілія Білоусова
Микола Гоголь і студенти грецького походження в Гімназії вищих наук князя Безбородька в Ніжині.
Григорій Самойленко
Україна у Другій світовій війні. Галина Маслюк
Переселення греків з Криму до Північного Надазов’я у 1778 р. (Аналіз джерел). Анна Гедьо
Тарас Шевченко і ніжинські греки. Надія Онищенко

Г Р Е К И  В  У К Р А Ї Н І

Моя грецька сім’я. Микола Корецький
Сартана – Зографу. Історія побратимства. Геннадій Шабан
Задля майбутніх поколінь. Микола Корецький, Галина Маслюк

П Р Е З Е Н Т А Ц І Я

Сади Адоніса. Мала антологія світової поезії. Переклад Назарія Назарова
Cucuteni-Trypillia – Troy– Greece: Written history 3500 –1500 BC. Юрій Мосенкіс

О С О Б И С Т О С Т І


Ігор
Ігнатович

Олег
Короташ

Герасимос-Ніколаос
Бугас

Нікос
Лігерос


Дімітріс
Стергіу-Капсалі

 

Х Р О Н І К А   В І Й Н И

Дімітріс
Стергіу-К апсалі

Само?Страти? Олексій Бобровніков
Вбивство на чек-пойнті. Щоденник поліцейського. Дмитро Цвєтков
Усвідомленість. Олексій Кириченко

Вихід альманаху став можливим завдяки підтримці
Міністерства закордонних справ України
та прихильників України

Асоціація української діаспори в Греції та філоукраїнців греків «Українсько-Грецька Думка»
«Вісник – Анґеліафорос 2018», Грудень 2018
Головна редакторка: Галина Маслюк
Редакційна колегія: Олена Макідо, Наталя Ананевич, Вікторія Тимчишин
Електронна верстка & друк: «ΕΝ ΤΥΠΩ» Καλογερόγιαννης
При передруку матеріалів, опублікованих в альманасі, посилання на «Вісник» обов’язкове.
Редакція залишає за собою право публікувати матеріали в порядку обговорення, не поділяючи думку автора, при умові, що вони не будуть протирічити стилю і меті альманаху.
Відповідальність за точність викладених фактів несе автор публікації.
Редакція не несе відповідальності за зміст рекламних матеріалів.
Контакти: Тел. +306973310317, e-mail: press.galinamk@gmail.com

На обкладинці: Ікона української художниці в Греції Оксани Чаус “Замилування”. Дерево. Іконопис з різьбленням.